1. Державна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям Відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям” право на державну соціальну допомогу мають малозабезпечені сім’ї, або одинокі особи,

чи кілька осіб, які проживають разом і об’єднанні законними правами та обов’язками щодо утримання та які з поважних або незалежних від них причин мають середньомісячний сукупний доход нижчий від встановленого законодавством прожиткового мінімуму для сім’ї.  Розмір допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім’ї та її середньомісячним сукупним доходом, але не може бути більшим, ніж 75 відсотків від рівня забезпечення прожиткового мінімуму для сім’ї. До стабілізації економічного становища в Україні розмір державної соціальної допомоги визначається з урахуванням рівня забезпечення прожиткового мінімуму. До складу сім’ї, що звертається за призначенням соціальної допомоги, включаються: чоловік, дружина, рідні, усиновлені та підопічні діти цих осіб віком до вісімнадцяти років, а також діти, що навчаються за денною формою навчання у професійно-технічних, вищих навчальних закладах І-ІV рівня акредитації до досягнення 23 років і якіне мають власних сімей незалежно від місця проживання, неодружені повнолітні діти, які визнані інвалідами І групи, або інвалідами з дитинства І -ІІ гр. І проживають разом з батьками; жінка та чоловік, які проживають однією сім’єю, не перебувають у шлюбі, але мають спільних дітей. До складу сім’ї не включаються особи, які перебувають на повному державному утриманні. Для кожної дитини, крім дитини-інваліда, яка входить до складу малозабезпеченої сім’ї, рівень забезпечення прожиткового мінімуму збільшується на 10%, а для кожної дитини, мати якої отримує допомогу одинокої матері, для кожної дитини, в якої один або обоє батьків є інвалідами І чи ІІ групи, та для кожної дитини-інваліда, яка входить до складу малозабезпечіної сім'ї - на 20%. У сукупному доході сім’ї при визначенні її права на отримання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям враховується грошовий еквівалент пільг за спожиті житлово-комунальні послуги. Державна соціальна допомога малозабезпеченій сім’ї призначається на шість місяців з місяця звернення. Державна соціальна допомога не призначається якщо: • працездатні члени малозабезпеченої сім’ї не працюють, не служать, не вчаться за денною формою навчання у загальноосвітніх, вищих учбових або професійно - технічних навчальних закладах протягом 3-х місяців, що передують місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги (крім осіб, які в установленому порядку визнані безробітними та за інформацією центрів зайнятості не порушують законодавство про зайнятість; осіб що доглядають за дітьми віком 3-х років або за дитиною до виповнення нею 6 років, яка потребує постійного догляду; осіб які доглядають за інвалідом І групи або дітьми-інвалідами до 18 років...) • працездатні члени малозабезпеченої сім'ї не працюють, не служать, не вчаться за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих навчальних закладах I-lV рівнів акредитації протягом трьох місяців, що передують місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги (крім осіб, як в установленому порядку визнані безробітними та за інформацією центрів зайнятості не порушують законодавство про зайнятість щодо сприяння своєму працевлаштуванню; осіб, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку або за дітьми, які потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-¬консультативної комісії, але не більше ніж до досягнення ними шестирічного віку; осіб, які доглядають за інвалідами І групи або дітьми-інвалідами віком до 18 років, а також за особами, які досягли 80-річного віку); • з'ясовано, що малозабезпечена сім'я має додаткові джерела для існування, а також хто-небудь із її складу протягом 12 місяців перед зверненням за наданням державної соціальної допомоги здійснив покупку або оплатив послуги на суму, яка на час звернення перевищує 10-кратну величину прожиткового мінімуму для сім'ї; • у власності чи володінні малозабезпеченої сім'ї є друга квартира (будинок) за умови, що загальна площа житла перевищує 21 квадратний метр на одного члена ciм'ї та додатково 10,5 квадратного метра на сім'ю, чи більше одного автомобіля, транспортного засобу (механізму); • у власності чи володінні малозабезпеченої сім'ї (крім; сімей, що складаються лише з дітей та осіб, які досягли 65-річного віку або є інвалідами І та ІІ групи, та сімей, в яких є діти-інваліди), є земельна ділянка площею понад 0,6 га, крім випадків, коли така земельна ділянка з незалежних від сім'ї причин не приносить дохід. За наявності цих обставин, державна соціальна допомога може бути призначена opганом праці та соціального захисту населення на підставі рішення комісії виконавчого комітету міської ради, за умови що: • у складі сім'ї є інвалід; • у малозабезпеченій багатодітній сім'ї виховуються троє або більше дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою навчанн~ у загальноосвітніх, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації, але не довше ніж до досягнення ними 23 років); • неможливість отримання будь-яких джерел для існування пов'язана з тривалою хворобою одного або кількох членів сім'ї, з обов’язковим обстеженням матеріально-побутових умов проживання сім’ї. Органи соціального захисту населення для мети цього Закону мають право користуватися всіма офіційними джерелами інформації, в тому числі і інформацією органів державної податкової адміністрації. Порядок надання державної соціальної допомоги Заява про надання державної соціальної допомоги подається уповноваженим представником сім’ї, де дається згода сім’ї на збір інформації про неї, про її власність, доходи та майно. До заяви про надання державної соціальної допомоги додаються: • документ, що посвідчує особу; • довідка про склад сім’ї; • декларація про доходи та майно осіб, які входять до складу сім’ї(заповнюється на підставі довідок про доходи сім'ї за шість місяців, що передують місяцю звернення). Достовірність наданої інформації про доходи, вказаної в декларації про доходи та майновий стан, підтверджується актом обстеження матеріально-побутових умов сім’ї, який складає державний соціальний інспектор. 2. Державна допомога сім’ям з дітьми Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами Право на допомогу мають вагітні жiнки (у тому числi неповнолiтнi), якi не застрахованi в системi загальнообов’язкового державного соцiального страхування, а саме: • жінки, звільнені з роботи у зв’язку з ліквідацією підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, за умови, що вагітна жінка була звільнена з роботи не раніше, ніж за шість місяців до набуття права на одержання допомоги; • жінки, зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні; • аспірантки, докторантки, клінічні ординатори, студентки вищих навчальних закладів та професійно-технічних навчальних закладів; • непрацюючі жінки. • жінки, зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності, які не сплачують страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Призначення допомоги здiйснюється на пiдставi: • заяви (заповнюється на підставі паспорта); • довiдки лiкувального закладу встановленного зразка; • ідентифікаційного коду. У особливих випадках: • трудової книжки • довiдки лiквiдацiйної комiсiї для жiнок, звiльнених з роботи у зв’язку з лiквiдацiєю пiдприємства, установи, органiзацiї; • довiдки державної служби зайнятостi для жiнок, зареєстрованих у державнiй службi зайнятостi як безробiтнi; • довiдки з мiсця навчання про те, що у період тимчасової непрацездатності нарахування і виплата стипендії провадиться не буде. (Допомога призначається з дня припинення виплати стипендії по день закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами); • довідки Пенсійного Фонду України про те, що жінка – суб’єкт підприємницької діяльності перебуває (не перебуває) на обліку в органах Пенсійного фонду та не бере участь на добровільних засадах у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні з тимчасової втрати працездатності. Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами призначається, якщо звернення за нею надійшло не пізніше ніж через шість місяців з дня закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, та виплачується жінкам за весь період відпустки. Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами надається у розмірі 25% від розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатної особи із розрахунку на місяць. Допомога при народженні дитини Допомога при народженні дитини надається одному з батьків дитини, опікуну, які постійно проживають разом з дитиною, з метою створення належних умов для повноцінного утримання та виховання. Допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через дванадцять місяців з дня народження дитини на підставі наданих паспортів або інших документів, що посвідчують особу, ідентифікаційних кодів батьків дитини та документів: • копії свідоцтва про народження дитини; • витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження дитини для виплати допомоги у зв’язку з народженням дитини, виданої відділом реєстрації актів цивільного стану. Жінки, які постійно проживають (зареєстровані) на території України і народили дитину під час тимчасового перебування за межами України, подають документи компетентних органів країни перебування, що засвідчують народження дитини, легалізовані в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. • особи, що звертаються за призначенням допомоги при народженні другої дитини, або наступних дітей, подають також довідку про склад сім’ї та копію свідоцтва про народження кожної дитини, яка враховується при визначенні розміру допомоги; • копія рішення про встановлення опіки – для опікунів. Допомога при народженні дитини в разі її смерті виплачується на підставі копії свідоцтва про народження дитини або копії свідоцтва про смерть та витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження дитини для виплати допомоги у зв’язку з народження м дитини. Виплата допомоги припиняється у разі: • позбавлення отримувача допомоги батьківських прав; • відмови отримувача допомоги від виховання дитини; • нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини; • перебування отримувача у місцях позбавлення волі за рішенням суду; • відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав; • тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання; • припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень; • усиновлення дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування; • смерті дитини або отримувача допомоги. Виплата допомоги припиняється на підставі пропозицій органу опіки та піклування чи державного соціального інспектора. У разі змін обставин, що привели до припинення допомоги, виплата поновлюється, коли особа, що здійснює догляд за дитиною, звернулась з письмовою заявою протягом шести місяців з дня припинення. Контроль за цільовим використанням допомоги та створенням належних умов для повноцінного утримання та виховання дітей здійснюється головними державними соціальними інспекторами. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку Право на допомогу має один з батьків дитини, усиновлювач, опікун, дідусь, бабуся або інший родич, якийфактично здiйснює догляд за дитиною. Непрацюючим особам та особам – суб’єктам підприємницької діяльності допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається з дня звернення за її призначенням, але не раніше ніж з дня, що настає після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами. Працюючим особам - з дня надання відпустки по догляду за дитиною по день її закінчення, але не більш як по день досягнення дитиною трирічного віку. Допомога призначається органами праці та соціального захисту населення за умови пред’явлення паспорта, ідентифікаційного коду та документів: • копії свідоцтва про народження дитини; • копії або витяга з наказу (розпорядження) роботодавця про надання відпустки; • копії трудової книжки матері (батька, усиновителя, опікуна, дідуся, бабусі або іншого родича), яка (який) здійснює догляд за дитиною; • довідки з місця навчання - для осіб, які навчаються; • довідки про те, що виплата допомоги по безробіттю або матеріальної допомоги по безробіттю не провадиться – для осіб, які перебувають на обліку у центрі зайнятості; • копії свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця – для осіб, що провадять підприємницьку діяльність; • особи, які працюють у режимі неповного робочого часу або вдома, подають довідку з місця роботи про початок виконання трудових обов’язків на зазначених умовах; • особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах та організаціях, незалежно від форми власності та господарювання, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається на підставі витягу з наказу (розпорядження) роботодавця про надання особі, яка фактично здійснює догляд за дитиною, відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; • для найманих працівників фізичних осіб-підприємців допомога призначається на підставі довідки роботодавця, до якої за відсутності печатки прикладається копія свідоцтва про державну реєстрацію. Переоформлення документів щодо виплати допомоги на іншу працездатну особу, яка не отримує пенсії, здійснюється згідно з письмовою заявою такої особи на підставі довідки з місця роботи, навчання, служби, центру зайнятості про початок виконання особою, що отримувала допомогу, трудових обов’язків, навчання, несення служби, перебування на обліку у центрі зайнятості. Якщо застрахована особа вийшла на роботу в режимі повного робочого часу або оформила відпустку у зв'язку з навчанням до закінчення відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, страхувальник-роботодавець повинен протягом п'яти днів з дня видання наказу про припинення зазначеної відпустки повідомити про це орган праці та соціального захисту населення за місцем проживання застрахованої особи. Допомога по догляду за дитиною надається на кожну дитину незалежно від кількості народжених у розмірі, що дорівнює різниці між 100 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень. Для призначення допомоги у розмірі, що перевищує мінімальний, подається в установленому порядку довідка про склад сім’ї та декларація про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї). Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування Право на допомогу мають особи, визначенi в установленному законом порядку опiкунами чи пiклувальниками дiтей, якi внаслiдок смертi батькiв, позбавлення їх батькiвських прав, хвороби батькiв або з iнших причин залишилися без батькiвського пiклування та відповідно до законодавства набули статусу дитини – сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування. Розмір допомоги визначається як різниця між двома прожитковими мінімумами для дитини відповідного віку та розміром призначених на дитину пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги. Розмір призначених пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги враховується як середньомісячний розмір зазначених виплат, одержаних на дитину за попередні шість календарних місяців перед місяцем звернення. Призначення допомоги здiйснюється на пiдставi: • паспорта (опiкуна чи пiклувальника); • рiшення про встановлення опiки чи пiклування; • копiї свiдоцтва про народження дитини; • довiдки з мiсця проживання дитини та опiкуна чи пiклувальника; • довiдок про місячні розміри одержуваних опікуном на дитину алiментів, пенсiї, стипендії, державної допомоги за попереднi шiсть календарних мiсяцiв; • рішення суду про позбавлення батьківських прав; • довідки з місця навчання дитини. Підстави припинення виплати допомоги: • звільнення від виконання обов’язків опікуна чи піклувальника; • працевлаштування або взяття шлюбу дитиною до досягнення нею 18 річного віку; • усиновлення дитини; • досягнення дитиною 18-річного віку; • надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності, якщо вона записана матір’ю або батьком дитини. Допомога на дітей одиноким матерям Право на допомогу на дітей одиноким матерям мають одинокі матері,які не перебувають у щлюбі, одинокі усиновителі, якщо у свідоцтві про народження дитини відсутній запис про батька дитини або запис про батька проведено в установленому порядку за вказівкою матері, а також, мати (батько) дітей у разі смерті одного з батьків, які не одержують на них пенсію в разі втрати годувальника або соціальну пенсію. Якщо одинока мати (одинокий усиновлювач), мати (батько) дітей у разі смерті одного з батьків, уклали шлюб, за ними зберігається право на одержання допомоги на дітей, які народилися чи були усиновлені до шлюбу, за умови, якщо ці діти не були усиновлені чоловіком (дружиною). Допомога на дітей одиноким матерям не призначається у разі перебування дитини на утриманні в інтернатному закладі за рахунок держави. Допомога на дітей одиноким матерям призначається незалежно від одержання на дітей інших видів допомоги. Допомога на дітей одиноким матерям призначається з місяця, в якому було подано заяву з усіма необхідними документами, та виплачується щомісяця по місяць досягнення дитиною 18-річного віку включно. Якщо діти навчаються у загальноосвітньому закладі,у вищих навчальних закладах І-ІV рівня акредитації та професійно–технічних навчальних закладах за денною формою навчання, виплата допомоги на дітей одиноким матерям продовжується на підставі довідки навчального закладу – до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років. Для призначення допомоги на дітей одинокими матерями надаються такі документи: • документ, що посвідчує особу (паспорт); • довідка про склад сім’ї з вказівкою, що дитина проживає при матері. У разі, коли дитина навчається за межами населеного пункту, в якому проживає мати, додається довідка з місця проживання матері (батька) та довідка з місця проживання (навчання) дитини; • копія свідоцтва про народження дитини; • витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про реєстрацію народження дитини із зазначенням відомостей про батька дитини для призначення допомоги, виданий відділом реєстрації актів цивільного стану. У разі смерті одного з батьків: • довідка про те, що на дітей не одержують пенсію в разі втрати годувальника; • копія свідоцтва про смерть батька (матері); Для дітей віком від 18 до 23 років, які навчаються: • довідка з місця навчання дитини про те, що дитина навчається за денною формою навчання і не перебуває на повному державному утриманні; • свідоцтво про народження дитини та її паспорт. Допомога на дітей одиноким матерям надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Середньомісячний сукупний дохід сім'ї визначається на підставі довідок про доходи, декларації про доходи та майновий стан та акту обстеження матеріально-побутових умов сім’ї. Допомога з урахуванням доходів сім’ї призначається з місяця звернення з подальшим перерахунком через кожні шість місяців. У разі пропуску строку подачи заяви для перерахунку на наступний термін, допомога виплачується у мінімальному розмірі (тобто 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку). Допомога при усиновлені дитини Допомога призначається усиновлювачу, який є громадянином України, постійно проживає на її території та усиновив дитину з числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування. Допомога призначається за умови пред'явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, свідоцтва про народження дитини, виданого після внесення змін до актового запису та копії рішення суду про усиновлення дитини. Допомога при усиновлені дитини призначається особам, які усиновили дитину після 1 січня 2009 року. Допомога призначається у розмірі та в порядку, що встановлені для виплати допомоги при народжені першої дитини. Контроль за цільовим використанням коштів здіснюється головними державними соціальними інспекторами органів праці та соціального захисту населення разом із службами у справах дітей. 3. Державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам Право на державну соціальну допомогу мають інваліди з дитинства І, ІІ та ІІІ групи, а також діти-інваліди віком до 18 років. Інвалідам з дитинства, які мають одночасно право на державну соціальну допомогу і пенсію, призначається державна соціальна допомога або пенсія за їх вибором. Державна соціальна допомога або пенсія інвалідам з дитинства, яких визнано недієздатними, а також на дітей-інвалідів призначається за вибором їх батьків, усиновителів, опікуна-піклувальника. При цьому, якщо інвалід з дитинства або дитина-інвалід має право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника і державну соціальну допомогу відповідно до цього Закону, ці виплати призначаються одночасно. До державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства І групи та дітям-інвалідам віком до 18 років призначається надбавка на догляд за ними. Надбавка на догляд за дитиною-інвалідом віком до 18 років призначається одному з батьків, усиновителів, опікуну, піклувальнику, які не працюють, не навчаються, не проходять службу, не займають виборну посаду і фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом. Надбавка також призначається одному з батьків, усиновителю, опікуну які перебувають у відпусці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років, у відпусці без збереження заробітної плати у разі, якщо дитина-інвалід потребує домашнього догляду і вони фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом Одиноким матерям надбавка на догляд за дитиною-інвалідом до 18 років призначається незалежно від факту роботи. Одиноким інвалідам з дитинства ІІ і ІІІ груп, які за висновком медико-соціальної експертної комісії потребують постійного стороннього догляду, встановлюється надбавка на догляд за ними в розмірі 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Для призначення державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам подаються такі документи: • паспорт або, в разі його відсутності, інший документ, що може засвідчувати особу, яка подає заяву; • копія свідоцтва про народження дитини-інваліда; • довідка про місце проживання інваліда з дитинства або дитини-інваліда; • довідка про місце проживання батьків, усиновителів, опікуна, піклувальника, який подає заяву; • якщо один з батьків, усиновителів постійно проживає за інакшою адресою ніж дитина-інвалід, то разом з заявою подається довідка з УПтаСЗН про те, що другий з батьків, усиновителів не отримує державну соціальну допомогу на дитину-інваліда за місцем свого постійного проживання; • якщо з заявою звертається опікун чи піклувальник, то подається також копія рішення про встановлення опіки чи піклування. Для призначення надбавки на догляд за дитиною-інвалідом до 18 років додаються: • заява про призначення надбавки на догляд за дитиною-інвалідом; • довідка про склад сім’ї та спільне проживання дитини-інваліда з одним з батьків, усиновителем, опікуном; • оригінал та копія трудової книжки особи, яка здійснює догляд за дитиною-інвалідом; • довідка про відсутність даних про доходи заявника; • довідка з місця навчання дитини; • рішення про встановлення опіки чи піклування над дитиною-інвалідом (для опікунів та піклувальників дітей-інвалідів). Державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та надбавка на догляд призначаються з дня звернення за їх призначенням і на весь час інвалідності, встановленої органами лікарсько-консультативної комісії лікувально-профилактичного закладу. На дітей-інвалідів державна соціальна допомога призначається на строк, зазначений у медичному висновку, але не більш як по місяць досягнення дитиною–інвалідом 18-річного віку включно. Суми державної соціальної допомоги призначені, але не витребувані своєчасно одержувачем без поважних причин, виплачуються за минулий час не більш як за 12 місяців перед зверненням за її одержанням. Виплата державної соціальної допомоги та надбавки на догляд припиняється у разі перебування інваліда з дитинства або дитини - інваліда віком до 18 років на повному державному утриманні. 4. Щомісячна грошова допомога малозабезпеченій особі, яка проживає разом з інвалідом І чи II групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за ним Допомога на догляд надається особі, яка прописана, проживає на одній житловій площі з інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, і здійснює догляд за ним. Допомога на догляд надається у розмірі 10% прожиткового мінімуму для працездатної особи. Допомога на догляд призначається на 6 місяців і виплачується щомісяця. У разі, коли особа, яка здійснює догляд за інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, є непрацюючим пенсіонером, їй призначається допомога на догляд на 12 місяців. Для призначення грошової допомоги на догляд надаються такі документи: • документ, що посвідчує особу; • довідка про склад сім’ї із зазначенням прізвищ, імен та по-батькові, родинних зв’язків членів сім’ї; • довідка про доходи кожного члена сім’ї за 6 місяців, що передують місяцю звернення; • висновок лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу. Рішення про призначення (не призначення) допомоги на догляд приймається на підставі акта обстеження матеріально-побутових умов сім’ї, а також встановлення факту догляду. 5. Державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам Державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам призначається громадянам України, які постійно проживають на території України, та особам, яким надано статус біженця в Україні. Державна соціальна допомога призначається особам, які одночасно відповідають таким вимогам: • досягли віку (чоловіки – 63 років, жінки – 58 років) та не мають права на пенсію відповідно до законодавства або визнані інвалідами в установленому порядку; • не одержують пенсію або соціальні виплати, що призначені для відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я на виробництві, передбачені Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", допомогу, призначену відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам"; • є малозабезпеченими особами. Для призначення державної соціальної допомоги подаються такі документи: • паспорт особи, якій призначається державна соціальна допомога; • іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, подається копія посвідчення біженця; • копія Тимчасового посвідчення на постійне проживання; • довідка Пенсійного фонду про неможливість призначення пенсії; • довідка про місце постійного проживання (реєстрації) (або копія паспорта, або довідка уповноважених органів з місця проживання, або копія тимчасового посвідчення); • довідка про склад сім'ї; • копія трудової книжки; • декларація про доходи та майновий стан сім'ї (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім'ї) за останні шість місяців або два квартали, що передують місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги; • довідка про наявність та розмір земельних ділянок із зазначенням даних про її призначення; • копія рішення про встановлення опіки чи піклування (у разі визнання особи непрацездатною); • довідка про присвоєння ідентифікаційного коду ДРФО; Для визначення розміру державної соціальної допомоги застосовується прожитковий мінімум, для осіб які втратили працездатність (або рівень забезпечення прожиткового мінімуму – у випадках встановлених законом), встановлений на дату звернення за допомогою законом на відповідний рік. Розмір державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам призначається в таких співвідношеннях: • інвалідам І групи – 100%; • інвалідам ІІ групи – 80%; • інвалідам ІІІ групи – 60%; • особам, які досягли віку (чоловіки – 63 років, жінки – 58 років)- 30% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Державна соціальна допомога на догляд Державна соціальна допомога на догляд призначається особам, які одержують пенсію, призначену органами Пенсійного фонду (крім соціальних пенсій та пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб"), а саме: а) одиноким малозабезпеченим особам, які за висновком лікарсько-консультативної комісії потребують постійного стороннього догляду і одержують пенсію за віком або за вислугу років чи по інвалідності (крім інвалідів І групи). б) малозабезпеченим інвалідам І групи, які одержують пенсію за віком або за вислугу років чи по інвалідності (крім інвалідів війни). До одиноких громадян належать громадяни, які не мають працездатних родичів, зобов'язаних за законом їх утримувати. Державна соціальна допомога на догляд не призначається інвалідам, яким призначено відшкодування витрат на догляд відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". Особам, які одержують пенсію по інвалідності, державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам або надбавку до пенсії на догляд (або мають право на їх призначення), за їх бажанням замість зазначених виплат може бути призначена відповідно державна соціальна допомога на догляд відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам". Для призначення державної соціальної допомоги на догляд подаються такі документи: • паспорт; • довідка про місце постійного проживання (реєстрації); • довідка про склад сім'ї; • копія трудової книжки; • довідка про вид і розмір одержуваної пенсії; • декларація про доходи та майно (заповнюється на підставі довідки про доходи кожного члена сім'ї за останні шість місяців); • довідка про дату припинення виплати надбавки на догляд (у разі звернення за призначенням зазначеної допомоги замість надбавки до пенсії на догляд); • довідка про наявність та розмір земельних ділянок із зазначенням даних про її призначення; • копія рішення про встановлення опіки чи піклування (у разі визнання особи недієздатною); • копія довідки МСЕК, яка видається медико-соціальною експертною комісією інваліду; • висновок лікарсько-консультативної комісії (ЛКК), що потребують догляд (крім інвалідів І групи); • довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру. Розмір державної соціальної допомоги на догляд дорівнює 15% прожиткового мінімуму (або рівня забезпечення прожиткового мінімуму, у випадках передбачених Законом) для осіб, які втратили працездатність та 30% - для інвалідів 1-ї групи. які віднесені для підгрупи А. 6. Компенсація фізичним особам, які надають соціальні послуги Компенсація призначається: непрацюючій фізичній особі, яка постійно надає соціальні послуги громадянам похилого віку, інвалідам, дітям-інвалідам, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги (крім осіб, яких обслуговують соціальні служби). Компенсація призначається, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у таких розмірах: 15% – фізичним особам, які надають соціальні послуги інвалідам І групи; 10% – фізичним особам, які надають соціальні послуги громадянам похилого віку, інвалідам ІІ групи та дітям-інвалідам; 7% – фізичним особам, які надають соціальні послуги інвалідам ІІІ групи та хворим. Якщо фізична особа, яка надає соціальні послуги, – пенсійного віку, компенсація призначається у зазначених розмірах, виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Для призначення компенсації подаються такі документи: 1) непрацюючою фізичною особою, яка надає соціальні послуги: • паспорт або інший документ, що посвідчує особу; • висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що стан її здоров'я дозволяє постійно надавати соціальні послуги; • копія трудової книжки; • довідка про присвоєння ідентифікаційного номера; • довідки органу державної податкової служби про те, що особа не провадить підприємницької діяльності і про відсутність даних про доходи цієї особи. 2) особою, яка потребує надання соціальних послуг, або її законним представником (у разі визнання цієї особи недієздатною): • паспорт або інший документ, що посвідчує особу; • копія довідки медико-соціальної експертної комісії про групу інвалідності (надається інвалідом); • висновок лікарсько-консультаційної комісії про необхідність постійного стороннього догляду та нездатність особи до самообслуговування; 3) законним представником дитини, яка потребує надання соціальних послуг: • копія свідоцтва про народження дитини; • висновок лікарсько-консультаційної комісії про необхідність постійного стороннього догляду та нездатність дитини до самообслуговування; Компенсація не призначається фізичним особам, які надають послуги громадянам, яким відшкодовуються витрати на надання послуг по догляду відповідно до Законів України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", "Про психіатричну допомогу", "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам", та у разі надання фізичною особою соціальних послуг на платній основі. 7. Компенсаційна виплата непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за інвалідом І групи, а також за престарілим, який досяг 80-річного віку і за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду Право на компенсаційну виплату має: особа працездатного віку, яка не працює, не вчиться, не перебуває на обліку у міському центрі зайнятості і постійно доглядає за інвалідом І групи чи престарілим, який досяг 80-річного віку і за висновком лікарської консультативної комісії потребує стороннього догляду за ним. Компенсаційна виплата призначається з дня звернення за її призначенням. Зазначена компенсація призначається на підставі: • паспорта заявника та особи, яка потребує догляду; • довідки з місця проживання заявника та особи, яка потребує догляду; • трудових книжок; • копії справки МСЕК або довідки ЛКК про те, що престарілий, який досяг 80-річного віку, потребує стороннього догляду; • ідентифікаційний код заявника та особи, що потребує догляду. 8. Тимчасова державна допомога дітям у випадках, якщо місце проживання батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або вони не мають можливості утримувати дитину Тимчасова державна допомога дітям у випадках, якщо місце проживання батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину, призначається одному з батьків у випадках, якщо: • місце проживання одного з батьків дитини невідоме (заходами розшуку місце проживання або місце перебування одного з батьків не встановлене , у зв’язку з чим стягнення з нього коштів на утримання та виховання дитини неможливе) • один з батьків дитини ухиляється від сплати аліментів (рішення суду про стягнення аліментів з одного з батьків не виконується) • один з батьків дитини не має можливості її утримувати (один з батьків, у якого дитина знаходиться на утриманні, перебуває: під арештом, слідством, на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, психіатричному закладі, проходить судово-медичну експертизу і не може забезпечити дитині повноцінне утримання та виховання. Тимчасова державна допомога призначається на кожну дитину до досягнення нею 18-річного віку. Тимчасова державна допомога не призначається на дітей, які перебувають під опікою та піклуванням та які перебувають на повному державному утриманні. Тимчасова державна допомога призначається в розмірі 30% прожиткового мінімуму, встановленого законом для дитини відповідного віку. Якщо розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, менший від мінімального розміру аліментів на одну дитину, то сума тимчасової державної допомоги визначається як різниця між розміром призначених судом аліментів та сумою, що становить 30% прожиткового мінімуму, встановленого законом для дитини відповідного віку. Для призначення тимчасової державної допомоги подаються такі документи: • паспорт заявника; • копія свідоцтва про народження дитини; • довідка про реєстрацію місця проживання дитини та заявника. Залежно від підстав, на яких призначається тимчасова допомога, додатково подаються: • копія виконавчого листа (або рішення суду) про стягнення з одного з батьків аліментів на дитину; • довідка державної виконавчої служби про неможливість стягнення аліментів з одного з батьків дитини внаслідок ухилення від їх сплати (тобто рішення суду щодо стягнення аліментів не виконується); • довідка відповідної установи про перебування одного з батьків під арештом, слідством, на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, психіатричній лікарні (якщо один з батьків дитини не має можливості її утримувати). • повідомлення органу внутрішніх справ про те, що місце проживання одного з батьків не встановлено; • довідка про розмір аліментів у разі отримання аліментів у твердій грошовій сумі, що визначається рішенням суду; • довідка з місця навчання дитини. Виплата тимчасової допомоги припиняється у разі: • встановлення місця проживання (перебування) особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду; • виявлення обставин, що свідчать про можливість одного з батьків утримувати свою дитину; • досягнення дитиною 18-річного віку; • виконання в повному обсязі зобов’язань одного з батьків щодо сплати аліментів у разі виїзду на постійне місце проживання за кордон; • влаштування дитини до відповідної установи (закладу) на повне державне утримання; • скасування або визнання усиновлення недійсним; • усиновлення дитини ( чоловіком матері або дружиною батька); • відмови від стягнення аліментів; • добровільного виконання рішення суду особою, зобов’язаною сплачувати аліменти; • скасування в установленому законодавством порядку рішення суду щодо стягнення аліментів; • смерті дитини, якій була призначена тимчасова допомога; • смерті одного з батьків, зобов’язаного сплачувати аліменти, або визнання його в установленому порядку безвісти відсутнім чи оголошення померлим; • позбавлення в установленому порядку одного з батьків, який утримує дитину, батьківських прав; • відібрання дитини від одного з батьків, який утримує дитину, без позбавлення батьківських прав; • встановлення над дитиною опіки та піклування. Зазначена допомога призначається на шість місяців, починаючи з місяця, в якому було подано заяву з необхідними документами. 9. Державна соціальна допомога на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім'ях за принципом "гроші ходять за дитиною" Призначення і виплата державної соціальної допомоги на дітей–сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, грошового забезпечення батькам–вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім'ях за принципом "гроші ходять за дитиною" здійснюється на підставі: • заяви одного з прийомних батьків або батьків–вихователів; • копії свідоцтва про народження дитини; • рішення виконавчого органу міської ради про влаштування дитини до дитячого будинку сімейного типу або прийомної сім'ї; • документа, що підтверджує статус дитини; • довідки органу державної виконавчої служби про розмір аліментів; • довідки з місця навчання дитини про розмір стипендії. Призначення соціальної допомоги та грошового забезпечення здійснюється з моменту влаштування дитини у дитячий будинок сімейного типу або у прийомну сім'ю і до досягнення дитиною 18-річного віку (учнів – до закінчення учбового закладу, але не довше ніж до досягнення 23-річного віку, за умови навчання за денною формою і не перебуванні на повному державному утриманні). Державна соціальна допомога на дітей призначається в грошовій формі батькам–вихователям на кожну дитину–вихованця і прийомним батькам на кожну прийомну дитину. Грошове забезпечення призначається кожному з батьків–вихователів і одному з прийомних батьків. Розмір соціальної допомоги Розмір допомоги становить два прожиткових мінімуми для дітей відповідного віку; • для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування віком від 18 до 23 років, учнів денної форми навчання – два прожиткових мінімуми для працездатної особи; • у разі, якщо дитині виплачуються призначені в установленому порядку пенсія, аліменти, стипендія чи державна допомога, розмір соціальної допомоги визначається як різниця між двома прожитковими мінімумами для дитини відповідного віку та розміром зазначених виплат за попередній повний місяць на момент влаштування дитини у дитячий будинок сімейного типу або у прийомну сім'ю. Розмір грошового забезпечення Розмір грошового забезпечення становить 35% двох прожиткових мінімумів для дітей відповідного віку на кожну дитину – вихованця та кожну прийомну дитину і не залежить від пенсії, аліментів, стипендії чи державної допомоги на кожну дитину – вихованця та кожну прийомну дитину. Підвищення соціальних гарантій у 2012 році ПІДВИЩЕННЯ РОЗМІРУ ДОПОМОГИ ПРИ НАРОДЖЕННІ ДИТИНИ 2012 РОКУ Урядом вживаються заходи щодо соціального захисту сімей в яких народжуються діти. У державному бюджеті на цей рік передбачені видатки на виплату допомоги у сумі 13,9 млрд.грн., що на 8,5 % більше ніж у 2011 році. У 2012 році (по відношенню до грудня 2011 року) на 10,5 відсотків підвищаться розміри допомоги при народженні: • першої дитини - на 2 730 гривень (з 26 100 грн. до 28 830 грн); • другої дитини - на 5 460 гривень (з 52 200 грн. до 57 660 грн.); • третьої та наступної дитини - на 10 920 гривень (з 104 400 грн. до 115 320 грн.). ПІДВИЩЕННЯ РОЗМІРІВ ДОПОМОГИ МАЛОЗАБЕЗПЕЧЕНИМ СІМ’ЯМ З 1 січня 2012 року рівень забезпечення прожиткового мінімуму для розрахунку розміру державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям для інвалідів та пенсіонерів збільшено з 75 до 80 відсотків. Протягом 2012 року рівень забезпечення прожиткового мінімуму (гарантований мінімум) зросте: для осіб, які втратили працездатність, та інвалідів – на 107,20 грн. (з 600,00 грн. - у грудні 2011 року до 707,20 грн. – у грудні 2012 року); для працездатних осіб – на 27,30 грн. (з 210,84 грн. – у грудні 2011 року до 238,14 грн. у грудні 2012 року); • для дітей віком до 6 років – на 45,50 грн. (з 435,00 грн. - у грудні 2011 року до 480,50 – у грудні 2012 року); • для дітей віком від 6 до 18 років – на 77,50 грн. (з 521,00 грн. - у грудні 2011 року до 598,50 грн. – у грудні 2012 року); • для дітей віком від 18 до 23 років ( які навчаються) – на 65 грн. (з 502,00 грн. - у грудні 2011 року до 567,00 грн. – у грудні 2012 року). Також в цьому році з 1 січня збільшилась у 2 рази доплата для малозабезпечених сімей з дітьми віком від 3 до 18 років: • на кожну дитину віком від 3 до 13 років – з 60 грн. у 2011 року до 120 грн., • на дитину віком від 13 до 18 років – зі 100 грн. у 2011 році до 230 грн. у 2012 році. ПІДВИЩЕННЯ РОЗМІРІВ ДЕРЖАВНИХ ДОПОМОГ ІНВАЛІДАМ З ДИТИНСТВА ТА ДІТЯМ-ІНВАЛІДАМ ПРОТЯГОМ 2012 РОКУ Законом України „Про Державний бюджет України на 2012 рік” передбачено збільшення матеріального забезпечення інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам. Розмір державної соціальної допомоги протягом 2012 року збільшуватиметься п’ять разів (січень, квітень, липень, жовтень та грудень). У грудні 2012 року у порівнянні з груднем 2011 року: - для інвалідів з дитинства І групи (в залежності від ступеня втрати здоров’я та обсягів потреби в постійному сторонньому догляді) розмір допомоги збільшиться на 126 - 347 грн. (10,5 % - 28,9 %) та становитиме від 1 326 до 1 547 гривень; - для інвалідів з дитинства ІІ та ІІІ груп розмір допомоги збільшиться на 84 грн. (10,5 %) та становитиме 884 гривні; - на дітей-інвалідів (в залежності від права на надбавку на догляд та віку дитини) розмір допомоги збільшиться на 84 - 165,7 грн. (10,5 % - 12,6 %) та становитиме від 884 до 1 526,7 гривень. ПІДВИЩЕННЯ РОЗМІРІВ ДОПОМОГИ СІМ’ЯМ З ДІТЬМИ ПРОТЯГОМ 2012 РОКУ У Державному бюджеті на 2012 рік на виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачено 6 млрд.грн., що на 27,4 % більше ніж у 2011 році. З 1 січня 2012 року збільшиться розмір допомоги по догляду за дитиною для малозабезпечених сімей - на 130 грн. (з 1004 грн. у грудні 2011 року до 1134 у грудні 2012 року); На виплату допомоги на дітей одиноким матерям передбачено у Державному бюджеті відповідно 2,7 млрд.грн., що на 24% більше ніж у минулому році. Малозабезпеченим одиноким матерям допомога збільшиться: • на дітей віком до 6 років – на 45,50 грн. (з 435 грн. у грудні 2011 року до 480,50 грн. у грудні 2012 року); • на дітей віком від 6 до 18 років – на 77,50 грн. (з 521,00 грн. у грудні 2011 року до 598,50 грн. у грудні 2012 року). На виплату допомоги на дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування, які виховуються опікунами, піклувальниками, на поточний рік передбачені видатки у сумі 1,2 млрд.грн., що на 13% більше ніж у 2011 році. Допомога на дітей-сиріт віком до 6 років збільшиться на 182 грн. (з 1 740 грн. у грудні 2011 року до 1 922 грн. у грудні 2012 року); на дітей віком від 6 до 18 років – на 310 грн. (з 2 084 грн. у грудні 2011 року до 2 394 грн. у грудні 2012 року). Кожна сім’я, якій призначена державна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям отримує на кожну дитину віком від 3 до 13 років - 120 грн., а на дитину віком від 13 до 18 років –230 гривень. ПІДВИЩЕННЯ РОЗМІРУ ПРОЖИТКОВОГО МІНІМУМУ ПРОТЯГОМ 2012 РОКУ У 2012 році порівняно з попереднім роком прожитковий мінімум в середньому збільшиться на 14 % (у 2011 році цей показник було підвищено на 8,4 % порівняно з 2010 роком). Протягом 2012 року прожитковий мінімум буде збільшуватися поетапно: з січня, з квітня, з липня, з жовтня та з грудня. При прогнозному індексі інфляції 107,9 % (грудень 2012 р. до грудня 2011 р.) прожитковий мінімум до кінця 2012 р. підвищиться на: - 10,5 % – для дітей до 6 років (з 870 у грудні 2011 р. до 961 грн. у грудні 2012 р.); - 14,9 % – для дітей від 6 до 18 років (з 1042 до 1197 грн.); - 12,9 % – для працездатних осіб (з 1004 до 1134 грн.); - 10,5 % – для осіб, які втратили працездатність (з 800 до 884 грн.). Відповідно до підвищення прожиткового мінімуму збільшаться розміри державних соціальних гарантій, що визначаються на його основі (мінімальна заробітна плата, мінімальна пенсія, державна соціальна допомога та інші соціальні виплати). ПІДВИЩЕННЯ МІНІМАЛЬНОЇ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ ПРОТЯГОМ 2012 РОКУ Урядом вживаються заходи щодо забезпечення зростання мінімальної заробітної плати як державної гарантії мінімального рівня оплати праці. З листопада 2009 року мінімальна заробітна плата встановлюється на рівні прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Протягом 2011 року мінімальна заробітна плата зросла на 8,9 відсотка (на прогнозний індекс інфляції). У 2012 році при прогнозній інфляції 7,9 відсотка (грудень 2012 року до грудня 2011 року) мінімальна заробітна плата підвищуватиметься поетапно і зросте на кінець року на 12,9 відсотка.