Уряд затвердив допомогу у разі поранення чи загибелі волонтера

zoofirma.ru

Кабінет Міністрів України затвердив порядок та розміри виплат грошових допомог у разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час надання волонтерської допомоги. Про це повідомив Міністр соціальної політики Павло Розенко.


«Без волонтерського руху сьогодні вже важко уявити суспільне життя нашої держави. Але варто визнати ще й інший факт: волонтерська діяльність, як правило, супроводжується реальним ризиком для життя і здоров'я волонтерів, — зауважив він. — З іншого боку, ті люди, які самі здійснюють величезну кількість соціальних проектів, були абсолютно соціально незахищені внаслідок виникнення загроз їх життю і здоров'ю».
Рішенням Уряду встановлені наступні розміри виплат:
•    у разі загибелі (смерті) волонтера — 500 прожиткових мінімумів (сьогодні — 609 тис. грн);
•    отримання інвалідності І-ї групи — 250 прожиткових мінімумів (304 тис. грн);
•    інвалідність ІІ-ї групи — 200 прожиткових мінімумів (243 тис. грн);
•    інвалідність ІІІ-ї групи — 150 прожиткових мінімумів (182 тис. грн).
Рішення про призначення такої допомоги буде прийматися Міжвідомчою комісією, яка утворена у Державній службі ветеранів війни та учасників антитерористичної операції.Щодо розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності працівнику після демобілізації
Дирекція обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності надала роз'яснення щодо розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності працівнику після демобілізації.
Відповідно до пункту 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1266, середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати, на яку нарахований єдиний внесок, на кількість календарних днів зайнятості (періоду перебування у трудових відносинах) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин.
Зауважено, що поважні причини згідно із зазначеним Порядком - це  тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати.
Період коли працівник був призваний на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період та за ним зберігався середній заробіток, з якого не утримувався єдиний внесок, можна вважати також періодом, не відпрацьованим з поважної причини. Тому, ці місяці та дні виключаються та розрахунок допомоги здійснюється із заробітної плати за відпрацьований час.
Якщо у всіх місяцях розрахункового періоду застрахована особа не працювала із зазначеної причини, у такому випадку може бути застосовано пункт 28 Порядку. Тобто, розрахунок допомоги проводиться   виходячи з тарифної ставки (посадового окладу) або її частини, встановленої на день настання страхового випадку. У разі відсутності ставки (окладу) - з розміру мінімальної заробітної плати (або її частини), яка встановлена законом на день настання страхового випадку.

zoofirma.ru